Олександр, Київ
1006
Історія хоч і не зимова, але сподіваюсь буде цікавою.
Моєму другу, мотоциклісту і кастомайзеру, Назару Позняковському, якому я вже одного разу перевозив мотоцикл взимку з Хмельника до Києва у своєму легковому автомобілі, потрібно було доставити від нашого земляка Діми, який зараз живе у Франції, вихлопну систему на мотоцикл. Але через її розміри (довжина біля двох метрів + вага) доставка поштовими службами не зовсім влаштовувала, як по ціні так і по іншим причинам.
Тому Назар вирішив, що кращого варіанту, як з’їздити за вихлопною системою до товариша у Францію немає. Ну і я тут як тут запропонував для цього себе зі своїм автомобілем. Адже він обладнаний ГБО, що дозволило зекономити на пальному.
Слід зазначити що у Францію теж потрібно було дещо доставити, а саме набір запчастин для перетворення звичайного мотоцикла в кафе-роадстер.
(http://www.moto.kiev.ua/users/gazzz/cafe_project/zephyr/tmp/IMG_0297.gif
тут видно як він перетворюється)
Набір включає в себе бензобак, сидіння, хвіст, передне крило, фару, кліпони, стопсигнал і т.і. При чому майже усе, крім баку та фари з цього набору, Назар виготовив власноруч.
Все це, плюс речі на 4 дорослих, плюс шоломи та мотоодежа на всіх (у Діми є декілька мотоциклів і ми мали намір трохи покататись на мотоциклах по узбережжю Бретані) потрібно якось запхнути в Деу Сенс. І тут у нагоді став бокс THULE на 420 літрів, який мені люб’язно позичив на час поїздки мій колега.
Отже всі запчастини, деякі щойно з малярки, були дбайливо завернуті в пакувальний матеріал, покладені в коробки, і складені в бокс. Туди ж помістились мотокуртки, мотоштани, мотоботи та інший мотлох. Багажник теж був забитий сумками і речами під зав’язку. Дещо довелось покласти в салон. Не зовсім зручно, але хіба хочеш…
- А тепер з отетой всьой фігньой ми попробуєм взлєтєть! – пригадалися мені слова капітана літака із одного відомого анекдота, коли я глянув на дуже занижений свій Деу Сенс. Занижений це легко сказано, бо вихлопна труба авто лед-ледь не торкалась дороги.
І взлєтєлі, тобто доїхали. Польща-Чехія-Німеччина- Бельгія-Франція. Туди-назад 6 400 км. Наче нічого не відвалилось і нічого не загубили. Набрались вражень на рік вперед.
Все що було заплановано доставили і туди і назад. Ну майже все. Ну як їхати із Франції без сидру та вина? Отже дещо довелось відправляти у Київ поштою.
Окремо хочу сказати про митницю. Назар хвилювався за те що доведеться на митниці показувати що ж ми з собою веземо. А так як все було запаковано, замотано і розкладено - перепаковувати і розкладати заново дуже не хотілось.
Отже, з української сторони митний контроль ми пройшли відкривши та закривши багажник авто. Причому це було зроблено одним рухом. Поляки теж особливо нічого не дивились. Бокс не відкривали ні там, ні там.
А от коли повертались додому, наший рідний митник попросив відкрити бокс. Там він намацавши захист на мотокуртці питає :
- Що це?
-Захист. – кажу.
- ЩО? - допитується митник.
- Це мотокуртка, - кажу-, а в ній захист. Ми там на мотоциклах катались.
- Де?
- У Франції.
- У Франції?– перепитав митник. – Ви їздили у Францію кататись на мотоциклах? А, ну тоді закривайте багажник, митний контроль пройдено.
Хочу ще раз подякувати Назару за компанію і нагоду покататись по Європах!
Декілька посилань на фото:
https://goo.gl/photos/v9MmMh5Jctr3p69P8
http://kickstarter.org/forum/index.php?action=dlattach;topic=29697.0;attach=62834;image
https://goo.gl/photos/156RUoWi9QjNXiEx6
https://goo.gl/photos/J4Wcy1RKbmy9FZqn9
