Подейкують, що гурт AC/DC пережив панк-рок-експансію завдяки харизмі, Бона, його майже панковій манері триматися на сцені. Більш того, дехто в 70-х навіть називав гурт панк-роковим. Але музиканти по-особливому ставилися до цієї течії. 1978-го після концерту AC/DC британський журналіст брав інтерв’ю в Енґуса Янґа. Раптом до них підвалив п’янючий чолов’яга і почав заважати. Коли Янґу вдалося його всадовити, журналіст із жахом зрозумів, що це – Бон Скотт. Настав час останнього запитання журналіста до Енґуса: «Як ви ставитеся до панк-гуртів – симпатизуєте?». Янґ: «Ні». Скотт: «А що таке панк-гурт?».
