Сер Пол Маккартні відзначає 75-річчя. Дякуємо імениннику за прекрасну музику, яку він творить все своє життя! Ми добрали п’ятнадцять пісень, з якими можна відзначити почесну дату разом з усім світом — і стільки ж цікавих фактів з життя Легенди. Зичимо Полу довгих та натхненних років — і святкуємо разом!
Джеймс Пол Маккартні мав не зовсім безхмарне дитинство. Його родина жила дуже скромно, а мати Марія пішла з життя, коли Полу було 14 років. І він, старший з двох братів, мусив працювати. Спершу листоношею, потім – мотальником електродроту. Запис "Він не має майбутнього" часто з’являвся у щоденнику Пола за підписом директора школи. І коли Маккартні за кілька років по школі зіштовхнувся з цим чоловіком у дверях автосалону, то не полінувався вигукнути: "Так, це я, і я щойно купив собі новенький Форд-Классік!".
Маккартні познайомився з Ленноном у 57-му році. Тітка Мімі, яка виховувала Джона, не вважала Пола гідним другом для свого нащадка. Втім, Пол навчив товариша не пити й курити (як вона припускала), а настроювати гітару і брати нові акорди. Хлопці швидко зігралися, і одразу почали писали спільні пісні. "Ми відчули себе новим великим авторським дуетом", – згадував Пол. Втім, до The Beatles було ще далеко. Йому передуватимуть Silver Beats, Rainbows, Johnny and Moondogs, а їй, у свою чергу, – формація The Quarrymen. Саме під цим авторством вийшла пісня "In Spite of All the Danger".
Пісня Let It Be, текст якої написав Маккартні, починається словами: "В скрутні часи мені являється мати Марія, промовляючи слова мудрості: "дай цьому відбутися". Багато хто вважав, що мати Марія – це Богородиця. Але Пол пояснив: "Якось, лягаючи в ліжко, я відчув себе особливо погано. Уві сні до мене явилася покійна мати і сказала: "Все буде добре, лише дай цьому відбутися". Я відчув велике полегшення. Цей сон врятував мене, коли я перебував на краю безодні". Отже, пісні – про Мері МакКартні, яка дала світу і цього сина, і цю пісню.
Пол тричі ставав на рушник. Останній шлюб з Ненсі Шевелл він уклав 2011-го. 2002-го Пол побрався з колишньою моделлю Хезер Міллз. У 2003-му в них народилася донька, однак 2006-го пара розлучилася. А перший шлюб МакКартні тривав довгі й щасливі 29 років. З Ліндою Істман Пол одружився у березні 69-го. Він удочерив її доньку він першого шлюбу, а Лінда народила йому ще трьох діточок. У 98-му тяжка хвороба забрала від Пола найдорожчу в житті жінку, якій він присвятив десятки пісень.
Розпад "Бітлз" справив украй тяжке враження на Маккартні. Усамітнившись на фермі в Шотландії, Пол вів життя відлюдника, пристрастився до алкоголю і наркотиків. І тут за нього взялася Лінда. Денні Сейвелл з гурту Wings пізніше скаже: "Вона звела Пола на ноги після судів з іншими бітлами. Він залишився б у Шотландії і просто спився б. Це вона сказала йому: 'Ану, підйом!'. У квітні 70-го дебютний альбом McCartney піднявся на вершини чартів. Усі інструментальні партії в ньому виконав сам Пол.
Диски ще двох Маккартні можна зустріти в музичних магазинах. Щоправда, Пітер, молодший брат Пола, виступає під сценічним псевдонімом Mike McGear. Він прийняв це рішення ще 62-го року, принципово, щоб не падати на хвіст братової слави. А Джеймс, син Пола і Лінди, якому незабаром стукне 40, від прізвища не відмовляється. Під ним він випускав альбоми, записані спільно з батьками, а зараз видає самостійні роботи.
“Live 8” — серія концертів, що пройшли 2 липня 2005-о у країнах великої вісімки і ПАР. Як і перша акція, що відбулася у 85 році під назвою “Live Aid”, ця теж мала на меті звернення до лідерів великої вісімки з закликом зробити злидні історією. “Live 8” відома не лише тим, що гурт Пінк Флойд виступив у своєму оригінальному складі. Маккартні разом із гуртом U2 виконав пісню "Sgt. Pepper's". Запис виконання було видано синглом ще до того, як закінчився концерт, що стало новим рекордом музичної індустрії.
Влітку 1971-го Маккартні, який звик до колективної творчості й знудьгувався за атмосферою ансамблю, заснував гурт за Wings. Його дружина Лінда, яка вже отримала вокально-інструментальний досвід у дебютнику Пола, увійшла до його складу. Робота в колективі повернула Полу душевну рівновагу, що відбилося на його творчості. Та у 80-му, після скандалу з наркотиками, діяльність гурту пригасла. А наприкінці року, дізнавшись про убивство Леннона, МакКартні почав побоюватися, що стане наступною жертвою і гурт Wings розпався остаточно.
Востаннє день народження нашого ювіляра гучно відзначався у 2006-му. Фани з усього світу поспішали привітати його з датою, про яку він розмірковував у пісні "When I'm Sixty-Four". Це одна з найперших пісень Маккартні — музиканту було всього шістнадцять, коли він написав її. А коли батькові Пола виповнилося 64, він згадав про пісню і вирішив включити її до платівки "Sgt. Pepper's", над якою тоді працював гурт.
В 1965-му році всі четверо бітлів отримують Ордени Британської імперії. Вони заслужили їх тим, що у розпал британського вторгнення до США принесли державній скарбниці мільйонні прибутки. Маккартні був у захваті, а Леннон, що зневажав класову структуру суспільства, був стриманішим. Тривалий час ходили чутки, що бітли на знак зневаги курили в букінгемському палаці сигарети з марихуаною. Але Пол згодом розвіяв їх. Отримавши нагороди, гурт відправився закінчувати роботу над альбомом "Rubber Soul".
Про історію цієї пісні ходила байка. В часи бітломанії політ гурту до Франції супроводжувала і чарівна стюардеса Мішель. Прибувши до Парижа, бітли були атаковані юрбою фанів, яка затоптала на смерть стюардесу. Та все не так сумно. 59-го року на одній вечірці Пол почув, як хлопець у намаганні справити враження на дам, заспівав французькою. Маккартні написав пародію на цю пісню і на французький прононс. Пісня залишалася пародією до 65 року, коли над текстом і музикою попрацювали The Beatles.
Про веселу вдачу нашого ювіляра красномовно свідчить один факт. Маккартні давав інтерв'ю кореспонденту в парку біля озера. Багато хто впізнавав Пола, тільки й було чути притишені репліки захвату. Втім, одна старенька леді навіть підійшла: "Ви ж один з Бітлів, правда?" На що Пол відповів: "Nein ich bin просто схожий на одного з них". Це був переддень 67-го року, і Пол з рештою бітлів записував свою композицію "Penny Lane".
11 березня 67-го було оголошено, що за підсумками минулого року нагороду Ґреммі отримали: в номінації Найкраще оформлення платівки — Клаус Фурман за дизайн бітлівського альбому "Revolver". В номінації Пісня року – композиція "Michelle" Пола Маккартні. У номінації Найкращий вокал нагороду здобув Маккартні з піснею "Eleanor Rigby". Про її історію Пол розповів: "Блукаючи містом, я побачив магазин "Рігбі". А "Елінор" звали акторку, з якою ми працювали у фільмі Help. Я просто шукав ім'я, яке б гармоніювало з прізвищем Рігбі".
МакКартні є рекордсменом британського чарту синглів за кількістю пісень, що мали успіх у ньому. Він записав 188 композицій, які номінувалися в чарті. З них 91 пісня увійшла в "Топ 10", а 33 підкорили вершину чарту. У загальній тривалості згадані пісні Маккартні перебували у чарті майже 2000 тижнів. Навряд чи варто шукати якусь дивовижу в цих фактах, враховуючи популярність і стаж виконавця – і в складі гуртів, і сольний.
Про Пола як про автора і вокаліста вже сказано стільки, що його здібності бас-гітариста часто забувають. "Послухайте будь-які пісні "Бітлз" і зосередьтеся на їх глибокомелодійних, бездоганних бас-партіях", – закликає журнал Rolling Stone. Його читачі відвели серу Полу третє місце серед найвеличніших бас-гітристів усіх часів. Пол неохоче взяв на себе роль басиста, хоча доводилося йому і за барабани сідати, коли Рінго Старр випав з гурту на час запису Білого Альбому.
