Євгенія, Kyiv
635
Не так давно - цього серпня чоловік і кум покликали мене на рибалку. Це вже діло незвичне, хоча суттєво на це рішення вплинули мої кулінарні здібності та вміння водити авто - їхали ми з Києва аж під Черкаси. Дорогою туди все було тихо мирно, нас було троє та повний багажник речей. Чи то мені здавалося, що він був повний. Уже на місті до нас приєднався четвертий рибалка, якого мала через тиждень забрати дружина. Проте через тиждень шось не склалося, і він приєднався до нашого веселого єкіпажу. Мені, наприклад було дуже весело, адже в нас було всьго по чотири: стильці, посуд, мішки з одежею. відра для риби, чохли з вудками, спальні мішки та каремати, риба, а на додачу 2 палатки, гамак та костюм для пірнання с крихкими карбоновими ластами. І три величезних чоловіка-пасажира. І всьго один Hyundai i30 універсалю то був навіть не позашляховик. Навіть по фото важко уявити скільки там всього! Нам довелося скласти половину заднього сидіння: під ним та зверху аж до стелі були складені речі. Взагалі у мене на задньому сидінні трі пасажира почуваються комфортно, а двоє навіть вольготно. Але не тоді, коли ці двоє сидять лише на половині крісла. Проте на диво ми непогано доїхали, хоч мені у дзеркалі заднього виду було нічогічінько не видно, а щуки здаеться були занадто свіжіми і билися у відрі десь під речами.
