Він є архітектором «золотого звучання» Pink Floyd. Після виходу з його складу Сіда Барретта у 68-му році саме Ґілмор став музичним ядром гурту. Він трансформував Pink Floyd з гаражного психоделічного гурту в лідера прогресивного року. Його просторові гітарні соло та мелодійність стали візитною карткою альбомів The Dark Side of the Moon, Wish You Were Here та The Wall. Однією з головних технічних заслуг Ґілмора є майстерне використання апарату Binson Echorec. На відміну від звичайних педалей, цей пристрій використовував магнітний диск для створення ехо. Саме завдяки йому Ґілмор записав гіпнотичні затримки у таких піснях, як "Echoes" і "Time", що визначили звучання цілої епохи космічного року.
