З 1972 року стосунки в Deep Purple, зокрема, між Ґілланом і Блекмором почали псуватися. І цей факт, і банальне фізичне виснаження призвели до того, що восени Ієн пише заяву про звільнення. Наостанок він залишив свій вокал для альбому Who Do We Think We Are, який став розчаруванням не лише для критиків, а й для самих музикантів. Ієн пішов не лише з гурту, а й з музичної індустрії в цілому. Він вирішив стати бізнесменом: відкрив супермаркет з продажу мотоциклів, придбав невеликий готель, а також студію звукозапису. Втім, бізнесмен з Ґіллана вийшов поганенький і він повернувся до того, що йому не було рівних – до музики.