Кажуть, що маленьким хлопчиком Джиммі зазирнув в очі старого індіанця, який доживав останню хвилину. В ту мить, коли їхні погляди зустрілися, в Джима перетекли його бунтарство і мудрість. “Я відчув, як його душа стрибнула мені всередину”, - згадував він. І справді, Моррісон був не просто розбишакуватим фронтменом гурту The Doors. Він читав екзистенціалістів, поетів-символістів, античних авторів. Захоплювався філософією Ніцше та поезією Рембо, з яким Джима порівнюватимуть після смерті. Його ерудованість, філософічність і навіть гіпнотичність проявлялися в більшості його пісень.
Якби не було такої музики як хардрок, то наше покоління було б ще більш жорстоким, ніж воно є. Рок – це така нагода викинути з себе агресію.
John Lord
Deep Purple