Попри сумний досвід дебютного альбому, у 1975 році гурт почав роботу над другою платівкою. Музиканти мали неабияк економити. Настільки, що встановили собі правило їсти лише один раз на добу. Кожен працював деінде і потроху, щоб півдня присвятити музиці. Зрештою, на альбом витратили дві тисячі фунтів і записали його за два тижні. Для цього працювали у студії по дванадцять годин. На обкладинці Sad Wings of Destiny зобразили стражденного ангела, що впав на землю, оточений полум’ям — з диявольським хрестом на грудях. Цей хрест і став символом Judas Priest. Альбом вийшов навесні, гурт підтримав його туром, а Хелфорд жартував, що тепер фани можуть спалити свої копії дебютника, Rocka Rolla. Sad Wings of Destiny мав невеликий комерційний успіх — і зі скрипом заходив критикам. Та це вже була перемога — запис посів 48-му сходинку у Великій Британії та отримав теплий відгук від журналу Rolling Stone. Загал визнав: Judas Priest (нарешті!) видали щось цільне, де звук відповідає іміджу і навпаки. Скрута відступала: альбом привернув увагу CBS Records і невдовзі музиканти отримали гідну суму на випуск наступної платівки — 60 тисяч фунтів! Світле майбутнє стало ближчим.
