Chronicles, Volume One. Боб Ділан
Книга, що отримала Нобелівську премію з літератури, могла отримати тільки перше місце. Chronicles, Volume One, Боб Ділан випустив 2004. Rolling Stone пише: "Що він майстер слова, ми знали. Та ніхто не очікував, що автобіографія може бути настільки гостросюжетною. Він перескакує з одного епізоду життя на інший, і в кожному розділі присутні яскраві персонажі і напружені сцени". Автор охопив і своє спортивне дитинство, і застійні вісімдесяті, які він назвав занедбаними садами з посохлою травою. Також ми дізналися, що Бобу ніколи не подобалося прізвисько Голос Покоління: "Я був скоріше ковбоєм, ніж месією".
Just Kids. Патті Сміт
Just Kids від Патті Сміт 2010 року посіла друге місце. Неймовірно романтична історія двох пройдисвітів у великому місті — авторки та її бойфренда. Вони постійно кажуть одне одному, наскільки вони чудові, бо весь інший світ вважає геть інакше. Найдивовижніше в цій книзі — її тепло, жодного смутку, альтруїзм і любов до ближнього — такою Патті запам’ятала нью-йоркську богему шістдесятих.
Born to Run. Брюс Спрінсгтін
Першу трійку закриває книга Брюса Спрінсгтіна Born to Run 2016 року. Вона стала несподіванкою — ніхто не знав, що Брюс чудовий прозаїк. Другий сюрприз — те, наскільки вільним і дружнім стилем книга написана. Тут є і роздуми, що виникли в стані алкогольного просвітлення, і описи його боротьби з депресією, і просто смішні спогади — наприклад, як його і Стівена ван Зандта вигнали з Діснейленду за… порушення дрес-коду. Це книга, де чоловік уголос розкриває свої найглибші таємниці.
Life. Кіт Річардс
П'яте місце посідає книга 2010 року Life від Кіта Річардса. От кому є що про життя розказати. Редакція зазначає: "Ця книга більше ніж інші в нашому рейтингу змушує замислитися, ЯК людина, що прожила весь той хаос зуміла все запам'ятати. Крім того, ви вважали, що максимум тексту, на який він здатен — це озвучити своє замовлення в віконце мак-драйва. Аж тут не просто книга — а шедевр". Попри всі шпильки на адресу Джаггера, ця книга перевершила найоптимістичніші очікування від Кіта-літератора. Отже, він не лише гітарист, він ще й письменник. І — не дивуйтеся — ще й співак.
The Autobiography. Слеш
В цьому рейтингу не бракує книг із плітками з-за лаштунків метал-спільноти Лос-Анджелеса. Але Слешова книга напрочуд осмислена, хоча й містить дуркуваті описи моментів, про які дітям не розповідають: помираючи в лікарні від передозування, він шкодує, що вечірка в суботу мине без нього. Восьме місце в переліку — Слеш і його однойменні мемуари, датовані 2007 роком. А це — Слеш і його славнозвісна гітара, вокал — Майлза Кеннеді.
Many Years from Now. Пол Маккартні
12 місце: Пол Маккартні, Many Years From Now, 1997 рік. Офіційно автором книги зазначено Баррі Майлза, друга Пола. Та насправді історії повідані Полом, його стилем, саме він вирішував, що розповісти, а що залишити собі. На кожній сторінці — сенсація. Виявляється, Can’t Buy Me Love виникла після багатоденної оргії, і мала б називатися Can Buy Me Love. І на цих сторінках, як і в його піснях, ми чуємо його самобутні дотепи й емоції.
Scar Tissue. Ентоні Кідіс
2004 року Ентоні Кідіс видав книгу Scar Tissue. Редакція, помістивши книгу на 15-те місце, пише: "Червоний перець повідав типову лос-анджелеську історію про злети-падіння-і-злети, сповнену каліфорнікаційних деталей. Ви побуваєте в школі, в гурті, в гостях у Далай-Лами і в обіймах сили-силенної дівчат. І, зрештою, на вас чекає найбільш оригінальний фінал, яким не може похизуватися жодна з книг цього рейтингу".
Moonage Daydream: The Life & Times of Ziggy Stardust. Девід Боуї
На 17 позиції книга, яку 2002 року написав Девід Боуї і назвав Moonage Daydream: The Life & Times of Ziggy Stardust. Упорядники рейтингу пишуть: "Це велетенський альбом розкішних фотографій Боуї, зроблених у сімдесятих. Але тексти все ж цікавіші. Тут і шопінг з майбутньою дружиною Тайлера, і чаювання з Елтоном Джоном, і зависання з Міком Джаґґером, яку жоден толком не пам'ятає. Яскраві події, змальовані прекрасною мовою".
The Autobiography. Чак Беррі
18 місце посіла автобіографія Чака Беррі, яку він назвав "Автобіографія". Автор описує в ній події, що супроводжували винайдення рок-н-ролу. Як темношкірій зірці п'ятдесятих творити хіти в суспільстві, сповненому жорстокого расизму? Як у 60-х кумиру Леннона і Джаггера сидіти в тюрмі за рішенням судді-расиста? Саме тут він створив глибоко іронічну Землю Обітовану — оспівування класичної американської мрії, написане в тюремній камері.
White Line Fever. Леммі Кілмістер
Леммі, White Line Fever (2002), 28 місце. Почнемо з цитати: "Вправи зі сміху тренують м'язи обличчя і запобігають старінню. А понурий вигляд приносить вам ті жахливі зморшки". Вся книга Леммі рясніє порадами, як залишатися молодим. А це — дещо з іншої теми: "Коноплі допомагають зберігати почуття гумору, а згодом, коли у вас закінчилося і те, й інше, вам доводиться теревенити про чорні діри й інші нудні речі". А як ми знаємо, нудьга — це щось абсолютно протилежне навіженому голові бригади Motorhead. Книга задокументувала його жагу до життя і його безкомпромісний металевий дух. Поки живе ця книга, житиме і Леммі.
Навіть у найбільш жорсткого рокера повинна бути ніжна сторона. Інакше він не зможе нічого, окрім як орати YYYYEEEAAH зі сцени. Він буде простою фальшивкою.
Tommy Lee
Mötley Crüe
