Легенда рока. AC/DC — 50

Назва пісні Highway to Hell часто приписується Ангусу Янгу, який так називав гастролі до Америки. Та існує більш глибоке пояснення. Дорогою в пекло називали шосе Канінґ в Австралії. Воно починається в тій місцині, де жив Бон Скотт, а закінчується біля бару Raffles, який був у великій пошані серед рокерів сімдесятих. На цій дорозі загинуло багато нетверезих водіїв у нічний час, то ж вона і отримала прізвисько “шосе в пекло”. То ж, фраза з пісні “I'm on the highway to hell” належала Бону Скотту, цим він повідомляв, що збирається розслабитися цієї ночі.

Бона Скотта, який був вокалістом гурту з 1974 року й до самої смерті у 1980, згадують в енциклопедіях як “австралійський рок-музикант шотландського походження”. Дійсно, він зростав у шотландському місті Кіррім’юр. А коли йому було 6, родина хлопчика приєдналася до десятків тисяч інших сімей, які емігрували до Австралії. По собі він залишив світлу і добру пам’ять. У липні 2004 року журнал Classic Rock ставить його на перше місце у сотні найкращих фронтменів, залишивши позаду Фредді Мерк’юрі та Роберта Планта. Того ж року у Кіррім’юрі встановили гранітну меморіальну дошку. А 2008 року в австралійському місті Фріментл звели бронзову статую. На ній Бон Скотт, стоячи на підсилювачі, тримає біля уст мікрофон. На підніжжі викарбувано: “Легенда рок-н-рола, чия зірка не згасає”.

19 лютого 1980 року Бон Скотт пішов п’яним з чергової вечірки й залишився на ніч в автомобілі. Там його тіло і виявили наступного дня. Причиною смерті офіційно назвали переохолодження. Гурт розпадався після смерті Скотта, але зрештою музиканти вирішили, що Бон хотів би, щоб AC/DC продовжував існувати. Альбом Back in Black, випущений в липні того ж року, містив однойменну пісню, написану в пам'ять про Бона Скотта. Її створив новий вокаліст гурту – Брайан Джонсон, який залишається на своїй посаді і по цей день.

На початку 1988 гурт видає альбом Blow Up Your Video. Тур на його підтримку розпочався у лютому. Та через два місяці концертів Малкольм Янґ оголосив, що бере тайм-аут для лікування від алкоголізму. Ударник Саймон Райт полишив гурт, щоб працювати над новим альбомом Dio. Брайан Джонсон теж потребував перерви, щоб оформити своє розлучення. То ж брати Янґи у спокійній атмосфері взялися за написання нового альбому. 21 вересня 1990 Razors Edge став третім народженням AC/DC, піднісши його на той же пік слави, де він був у кінці сімдесятих. Альбом приніс в арсенал хітів гурту пісні Moneytalks, Thunderstruck та Are You Ready.

У Світі є дві вулиці, названі на честь колективу. В Іспанському місті Леганес, що під Мадридом, існує “Calle de AC/DC”. На її відкриття приїжджав повний склад гурту. Вивіски з назвою вулиці фани почали красти з такою регулярністю, що довелося писати назву просто фарбою по стінах. А 1 жовтня 2004 року вулицю Корпорейшн Лейн у Мельбурні було офіційно перейменовано в ACDC-Лейн. Вона пролягає поруч зі Свонсон Стріт, де гурт знімав відеокліп для хіта 75 року It's a Long Way to the Top.

AC/DC 7 разів номінувалися на Ґреммі і вибороли дві нагороди: пісня War Machine отримала відзнаку за найкраще хард-рок-виконання, а платівка Back in Black перемогла в категорії “Зал Слави”. Серед нагород, на які номінувалися австралійці, є Greatest British Albums та American Music Awards. А від двох авторитетних музичних асоціацій Австралії музиканти отримали з десяток різних відзнак і безліч номінацій.

Якось Бон Скотт розповідав Енґусу про концерт гурту Geordie: “Фронтмен – бомба. Верещить на піку легень, потім гепається на спину, крутиться, як дзиґа, але продовжує тягнути ноту!”. Коли Скотта не стало, Енґус пригадав вокаліста Geordie і запросив його в числі інших претендентів замінити Бона. Про перше знайомство AC/DC з конкурсантом згадував Малколм Янґ: “Ми його зачекалися, я глянув на годинник і запитав уголос: "Де цей Брайан? Вже годину чекаємо". І тут хтось відповів "А! Він у холлі, грає в більярд з техперсоналом". Що ж, ми з ним таки пограємо, принаймні в більярд”

Складаючи Рейтинг найкращих фронтменів, журнал Loudwire включив у нього обох лідерів гурту. Бон Скотт розташувався на 12 місці, а Брайану Джонсону дісталося десяте: “Перший з них подарував гуртові образ компанії веселих розбишак з тими турботами і питаннями, що хвилювали й більшість фанів колективу. Та коли Бона не стало, Брайан зміг не лише врятувати гурт, а й підняти його на нові висоти”. Водночас Classic Rock мав інше уявлення про їхні заслуги. 32 місце посів Джонсон, а Скотт, який створив імідж гурту власним стилем життя, отримав перше місце в сотні найкращих фронтменів.

Перший розпад AC/DC мав статися ще 1980 року. Але на місце загиблого фронтмена прийшов новий, і ця поява врятувала гурт AC/DC. Та 2016 року він (Браян Джонсон) мусив відійти від справ через проблеми зі здоров'ям. Перед тим пішов ударник, далі була смерть гітариста Малкольма Янґа і вихід на пенсію басиста. Гурт мав розпастися – тихо, без скандалу. Але він прийшов. Разом з вокалістом в особі пузатого Ексла Роуза, який перетворивши свій гурт на кабаре, тепер взявся й за цей. На щастя, тривало це недовго, і нині ми знову чуємо на концертах і платівках гурту голос Брайана Джонсона. Йому та іншим членам AC/DC ми бажаємо невичерпної енергії для нових концертів і класичних несамовитих ідей для нових альбомів.