2012 року альбом Slippery When Wet отримав платиновий сертифікат: кількість проданих дисків перевищила позначку в 10 мільйонів. Журнал Білборд вельми дотепно прокоментував це: “Хеви-метал без металу, в ньому більше присутній Брюс Спрінгстін ніж Брюс Дікінсон, і саме тому альбом надзвичайно успішний. Три його треки популярні настільки, що бармени в караоке-барах і досі видирають з пісенників сторінки з гуртами на літеру "Бі", аби хоч трохи відпочити від Livin' on a Prayer, Wanted Dead or Alive чи You Give Love a Bad Name”.
На постійне запитання «що ви хочете робити далі» мені часто хочеться відповісти: тупо сидіти на дивані і бездумно витріщатись в телевізор.
Mick Jones
Foreigner
