У жовтні 2016 року Нобелівський комітет оголосив його лауреатом премії «за створення нових поетичних форм в американській пісенній традиції». Газета New York Times писала: «…він – перший музикант, що отримав нагороду, і це є чи не найбільш радикальним рішенням в історії Нобелівської премії». Але нас цікавить більш сенсаційний факт. В лекції лауреата Ділан повідав просто таки містичну історію. "Бадді Холлі був архетипом. Всім, чим не був я і чим хотів бути. Я бачив його лише один раз, і сталося це за кілька днів до його смерті в 59-му. Він був могутній і енергійний, він панував над залом. Я стояв за два метри від нього і спостерігав за його обличчям, руками, за всим, що було в ньому. А потім сталося дещо моторошне. Він раптом глянув мені прямо в очі – і щось передав. Я не знав, що, але відчув, як по шкірі побігли мурашки".