Легенда ROKS'а. [КАМТУГЕЗА] — 10: Випуск №2

Обидва наші герої проводили дитинство не з батьками, бо ті працювали. Тато Кузіна був військовослужбовцем, мама — перекладачем. Вона вийшла на роботу за два тижні після пологів! А за Сергія взялася няня. Згодом хлопця відвезли до бабусі Ганни. Колись вона співала у церковному хорі, грала на скрипці, а тепер закладала в голову онука важливі життєві цінності. А ще грала з ним в лото, читала, та за деякі речі могла й наперстком тріснути! Може, то від бабусі він має такий характер? Суворий, але справедливий. Коли народилася Соня, в її батьків не просто не було свого житла. Не було навіть орендованої квартири! Проте, Раїса та Леонід були один в одного, а ще п’ятирічний син Тарас і номер в готелі. Маленьку Сонечку впродовж року замість ванночки купали в рукомийнику. А братик і тато ще довго згадували суп, що варили собі в електрокавоварці, доки мама на роботі у профспілці. Скоро родина переїде в чудовий триповерховий будинок з прекрасними сусідами. Вже там викладачка політеху читатиме Соні вголос книжки та пригощатиме чаєм з блюдечка. А сусідки, що грають на арфі, беруть малу на всі свої концерти у філармонію. З садочка Соню найчастіше забирали друзі зайнятих батьків. І вихователям доводилось щоразу питати: ти знаєш цього дядька? Ти знаєш цю пані? А Соня неслася до знайомих дорослих, вигукуючи їхні імена — у передчутті вечора в гостях. Як каже Соніна мама, ну дуже вже дитина любила ходити "по хатАх". Авжеж! Там її частували, розважали і бавили!