На Грушевського після перших зіткнень з "Беркутом" димлять покришки.Від токсичного диму важко дихати.І раптом на тліючу гору покришок вибирається саксофоніст і запалює все джазом! І саксофоніст і джаз були абсолютно органічні і глибоко символічні на постапокаліптичних вулицях Києва. Україна постає з праху незломлена,сильна,креативна,музична!
