Багажні історії

У 2007 році разом із сімєю вирушили в гості до друзів у Канаду. Так як із Будапешту рейс до Торонто був найдешевший, та й до Будапешта ближче і швидше (доріг до Києва тоді просто не було :) ) ми вирушили на автомобілі тойота авенсіс до Будапешту, там залишаємо авто на стоянці і вилітаємо в Канаду. В Канаді час провели гарно, в тому числі і шопінг. У північній америці є таке поняття як гараж-сейл, де люди продають все що не потрібне дома, наприклад іграшки, коньки тощо. ясно що ціни від 50с і до пару доларів. Скупилися ми звичано на всі 200%, так як речі були практично новими і якісними, на відміну від України.Купили дитячу кухню в зборі з посудою, коньки , щитки, краги хокейні,велосипед, цілу колекцію клюшок для гольфу з сумкою і ще цілу кучу дитячих речей ,взуття та іншого. Ніч перд вильотом не спав, бо не знали як спакувати на троїх це у багаж. Спакували. Вилетіли. Прилетівши в Будапешт ми зрозуміли, що все це просто в Тойоту не влізе. Почали розкладати розсипом у багажник і в салон, комфотно не було навіть мені- водію, бо постійно щось на мене падало. Благо клюшки для гольфу загубилися десь по дорозі при пересадці у Відні бо прийшлось би їх викинути. Хоча нам привезла авіакомпанія їх додому. Після цієї поїздки змушений був купити кріплення та стійки Тюле. Пізніше купив і бокс. Фото нажаль не маю, так як не до фото було нам :-)