2012 року альбом Slippery When Wet отримав платиновий сертифікат: кількість проданих дисків перевищила позначку в 10 мільйонів. Журнал Білборд вельми дотепно прокоментував це: “Хеви-метал без металу, в ньому більше присутній Брюс Спрінгстін ніж Брюс Дікінсон, і саме тому альбом надзвичайно успішний. Три його треки популярні настільки, що бармени в караоке-барах і досі видирають з пісенників сторінки з гуртами на літеру "Бі", аби хоч трохи відпочити від Livin' on a Prayer, Wanted Dead or Alive чи You Give Love a Bad Name”.
Я завжди сумніваюсь. Коли роблю новий альбом, то думаю: господи, я записав стільки платівок! Як мені ще зацікавити народ? Може мені просто щастить, що я досі популярний?
Paul McCartney
