-
Поділіться з друзями! 
🔊
Black Sabbath — Paranoid

10 найкращих гітарних рок-хітів

10 найкращих гітарних рок-хітів
18.03.2020 13577


Отже, пригадаємо деякі з найкращих гітарних піснень з рейтингу, що склав журнал Rolling Stone.

"Якщо хочете навчитися грати рок-н-рол, починайте тільки з неї!", — казав Джо Перрі про композицію Johnny B.Goode Чака Беррі. Записана 1958 року, це була найперша пісня про переваги життя рок-зірки. Вона ж містить найкращий у світі рок-музики вступ, прямісінько перед словами "він грав на гітарі, як рухливий дзвіночок" — ідеальний опис рок-гітариста, починаючи від Бітлів і Ролінгів. Гітара в пісні звучить легко, красиво, з ідеальним ритмом. Беррі — автор кількох інших гімнів: Roll Over Beethoven, Rock and Roll Music, та тільки Johnny B. Goode — справжня історія про те, як гра на гітарі може змінити життя назавжди. 




П'яту сходинку посіла Brown Sugar від Ролінгів. Можливо, найбільш відомий риф колективу — у пісні Satisfaction, але цей хіт з платівки Sticky Fingers, побудований на рифі Джаггера, — найбільш неохайний гітарний апофеоз гурту. Плюс секрет від Кіта Річардса: в його гітарі без шостої струни залишені п'ять налаштовані на стрій банджо. 
 



У 1975 році в інтерв’ю Джиммі Пейдж оголосив: композиція Stairway to Heaven кристалізувала сутність Led Zeppelin. Знайти в ній можна чимало. І перш за все — це шедевр драматичного наростання. Пейджеві акустичні щипки згодом виростають до акордів перебором, які підводять нас до легендарного соло — блискучої послідовності фраз, що неухильно рухають нас до стану, який редакція назвала "rock & roll ecstasy". 




 
Десяте місце отримала пісня Smells Like Teen Spirit. У студії більшість композиції далася гурту легко — хлопці записали її за три дублі. А от залишений на потім гітарний вступ Кобейна переписували безліч разів. Як згадував продюсер запису, той вступ просто бісив Курта! Втім, результат був вартий зусиль: той риф, у купі з динамікою "гучно-тихше-гучно" став визначенням рок-музики 90-х. 
 



Чотирнадцяте місце в рейтингу отримала пісня Брюса Спрінгстіна Born to Run, видана у 1975 році. Редакція журналу зазначає: "Увесь безкрайній романтизм ранніх робіт Брюса полягав у бринчальних рифах лідер-гітари, навіяних Дуейном Едді. І в цій композиції ми чуємо один із найвидатніших фендер-інгредієнтів пісні: від програшів між куплетами до тремтливої соло-партії"
 



Композиції 2003 року Seven Nation Army від гурту White Stripes дісталася 21 сходинка. Коментуючи це, видання запитує: "Скільки звуків можна видобути з однієї гітари? Відповідь — безліч!" Шестиструнна гітара Джека Вайта тут виконала всі партії: і лінію басу, і ковзання по струнах до диму з-під пальців, і, авжеж, цей незабутній, найбільш пам'ятний риф того десятиліття. Жодна інша пісня тоді не була переспівана одночасно гуртами і Audioslave, і Flaming Lips. 
 



Єдине, що багаьом не до душі в цьому рейтингу, це те, що Sultans of Swing від Dire Straits було поставлено позаду багатьох композицій гуртів Prince and the Revolution, Rage Against the Machine та U2. Єдина заслуга пісні, яку редакція згадала в коментарі, що вона "постала альтернативою мейнстрімам панк і диско в часи їхнього панування". Фани кажуть, вже цього достатньо, щоб отримати місце, вище за 32. 
 


33 місце посіла Master of Puppets Металліки зразку 1986 року. Цей довгий, сповнений різноманітності трек, показав, що каліфорнійський метал тих часів включав не тільки налаковане волосся і павер-акорди. Композиція нагадує пекельне намисто різких фігурацій і вибухових переходів, що нанизані на головний нестримний ритм, зі струсами у вигляді тих пауз, і гітарою, що звучить наче вереск шин у дрифті. 
 



На 47 позиції — Panama від гурту Van Halen, 1984 рік. Одне з найкращих поєднань рок-громовиці, досвіду технічності і прискіпливості до дрібниць від майстра, що володіє всим переліченим. Рифф "Панами" — з тих, що грубіше нема куди, і Едді Ван Хален не міг розробити його з більшою вишуканістю. Він і Девід Лі Рот всю пісню намагаються затьмарити один одного, і обидва виходять переможцями в цьому змаганні. 
 



51 місце посіла пісня Оззі Осборна Crazy Train. Про автора її видатного рифа, Ренді Роудса, видання пише: "Син двох вчителів музики явив нам версію суперршвидкісної гітари класичної школи більш точну, ніж та, що раніше запропонував Едді ван Хален. Роудс і його неймовірно чисто виконане тут соло породило нову расу віртуозів гітари. Забігаючи наперед, скажу, що зазначене соло ввійшло у Топ-10 рейтингу іншого журналу, Guitar World. А зараз ми слухаємо Crazy Train у виконанні Оззі Осборна та Ренді Роудса.
 

📱 Слухайте зі смартфона

Рок-цитата наступна

На постійне запитання «що ви хочете робити далі» мені часто хочеться відповісти: тупо сидіти на дивані і бездумно витріщатись в телевізор. Mick Jones Foreigner

Добро робити легко!

Допомагаємо дітям разом