Легенда рока. Робу Хелфорду — 70

Попри сумний досвід дебютного альбому, в 1975 році Judas Priest почав роботу над другою платівкою. І Хелфорд, і решта музикантів економили настільки, що їли тільки раз на добу. Зрештою, на альбом витратили дві тисячі фунтів і записали його за два тижні. Sad Wings of Destiny вийшов навесні 1976, гурт підтримав його туром, а Хелфорд жартував, що тепер фани можуть спалити свої копії дебютника, Rocka Rolla. Sad Wings of Destiny мав невеликий комерційний успіх, та це вже була перемога — запис посів 48 сходинку у Великій Британії та отримав теплий відгук від журналу Rolling Stone. Скрута відступала: альбом привернув увагу CBS Records — і невдовзі музиканти отримали гідну суму на випуск наступної платівки. 60 тисяч фунтів! Світле майбутнє стало ближчим.

Третій альбом Judas Priest, Sin After Sin, було записано під наглядом басиста Deep Purple Роджера Гловера - як продюсера. Результат вийшов непоганим! Платівка отримала золотий статус. Хелфорд задав високу планку колегам, і в 1978-му гурт видав аж два альбоми, Stained Class і Killing Machine. Приблизно в той самий час музиканти впровадили свій імідж "шкіра й залізо". Звук дедалі тяжчав, успіх зростав. І нарешті, 1982 року з синґлом You've Got Another Thing Comin' став справжнім хітом за океаном, у Сполучених Штатах.

Впродовж вісімдесятих Judas Priest летів на хвилях слави. Хіти крутилися на всіх рок-станціях світу. Музиканти виступили і на славнозвісному Live Aid у 1985 році. Як гарячі пиріжки розліталися не лише студійні записи, а й живі альбоми, і документальні стрічки про Judas Priest. На розігріві у Хелфорда і компанії виступали гурти Megadeth, Pantera, Sepultura та інші. А Хелфорд почав носиться під час виступів на мотоциклі аж поки одного разу не в’їхав у барабанну установку, що сховалася за штучним димом. Попри травми, Роб відпрацював шоу — і лише тоді поїхав до лікарні.

Після Painkiller Tour у 1991 році він пішов із гурту Judas Priest, бо в колективі аж занадто зросли напруження та суперечки. Екс-фронтмен зібрав новий гурт, Fight. На меті мав освоєння нової музичної території. Щоправда, обов’язки перед Judas Priest виконував сумлінно: знімався в документальній стрічці, брав участь у створенні збірки найкращого. То ж про те, що вокаліст йде з гурту, було оголошено значно пізніше. У 1998 році в інтерв’ю MTV Роб Хелфорд зробив сміливу заяву — розповів про свою нетрадиційну орієнтацію. Та це ніяк не вплинуло на фанів: вони жадали возз'єднання Judas Priest із Хелфордом. І за кілька років це відбулося.

Альбом Judas Priest British Steel посів третє місце у переліку найкращих хеві-метал-альбомів журналу Ролін Стоун. У значній мірі - завдяки нашому ювіляру. Журнал писав: "У сімдесятих британський метал вів мову про грубі і важкі поняття. І якщо ті речі ілюстрували гирі й молоти, то Priest узявся змінити метафору на гостре лезо. Для цього було застосовано: 1) мелодику, 2) пронизливий тенор Хелфорда. А найбільш вражаючий момент альбому – це трек Metal Gods". Пізніше назву пісні візьмуть на озброєння інші журнали, радіостанції і телеканали, аби нагороджувати інших музикантів, які богами для метал-фанів.

Після того, як у 1992 році Роб полишив Judas Priest, він поринув у пошуки себе, свого стилю. Після кількох експериментів у 99 році виникає гурт під його ж прізвищем – Хелфорд. На початку 2000-х виходять студійні альбоми гурту, і Роб активно гастролює з цим матеріалом. Як не дивно, повернувшись у Judas Priest 2002 року, співак не полишив проект, і гурт Halford існує й досі. У його дискографії — чотири альбоми, останній з яких, Halford IV: Made of Metal вийшов 2010 року.

На момент появи терміну "хеві-метал" межа між ним і хард-роком була нечіткою як в музиці, так і в зовнішності ідолів і їхніх фанів. Та металісти отримали уніформу з легкої руки Роба Хелфорда. Якось він потрапив у магазин для дорослих, де в нього очі розбіглися. Роб накупив амуніції з чорної шкіри, в оздобленні якої були шипи, клепки, пряжки й ланцюги, і все це перетворилося на сценічні костюми гурту. Згодом це вбрання поширилося по всій планеті... У наші часи, коли молоді металісти виступають у шортах і майках, багато хто залишається вірним цій метал-уніформі.

Поряд з Ронні Джеймсом Діо і Брюсом Дікінсоном Хелфорд є одним із піонерів псевдооперного вокального стилю, який пізніше взяли на озброєння вокалісти пауер-металу. Хелфорд регулярно з'являється біля вершин у списках найбільших вокалістів усіх часів. У рейтингу Loudwire він посів 4-те місце з 66-ти. "Співаків з таким діапазоном можна перелічити на пальцях, пише видання. Це бог хеві-метал-співу, і ніхто не збирається сперечатися з цим".

Найновіший альбом гурту Judas Priest Firepower вийшов 2018 року. Після турне на його підтримку співак узявся за написання автобіографії, у якій, як він заявив, не обійдеться без сенсацій. Книга, безумовно, стане бестселлером серед шанувальників усіх рок-жанрів, бо, погодьтеся, досить таки вагомою фігурою в рок-історії є її автор. Але ми чекаємо не лише літературних, а й музичних новинок від містера Хелфорда, тому побажаємо вокалісту залишатися у творчій і фізичній формі, аби тішити нас ще не одне десятиліття.