-
Поділіться з друзями! 
📻
Scorpions — Lonely Nights

Легенда Рока. Джо Перрі — 70

Коли ви — один із найкращих гітаристів світу. Коли ви ділите сцену зі Стівеном Тайлером, Джонні Деппом та Елісом Купером. Коли тільки ви можете собі дозволити піти з Aerosmith, а вони благатимуть вас повернутись, ви — світова легенда! Цього року Джо Перрі виповнюється 70! Поділіться цією програмою з друзями!

Всі випуски

array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4042" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(17) "Випуск №1" ["about"]=> string(1687) "Ентоні Джозеф Перейра народився 10 вересня 1950 року в Штаті Массачусетс. Це північне узбережжя Атлантичного океану. Тут кілька поколінь тому висадилися його пращури з Португалії (за батьковою лінією) та з Італії (по матері). Океан завжди був частиною малого Тоні: він був упевнений, що стане морським біологом і повторить шлях свого кумира Жака Кусто. Але оцінки в школі були невисокими, і малий поступово прощався з мрією. Тим більше, що в нього почали з'являтися й інші інтереси: "Я дуже хотів мати дівчину серця, втім електрогітару я хотів ще більше", згадує Перрі про ті часи. Він шульга, але вчився грати правою. Тоні уже чув по радіо пісні гурту Beatles, та коли побачив виступ четвірки в легендарному шоу Еда Саллівана, доля підлітка вирішилася назавжди: "Це було як національне свято. Я не був готовий до того, наскільки ж потужний і приголомшливий вигляд мали всі вони! Це докорінно змінило мене. Того вечора світ виявився іншим"." ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-07 13:41:00" ["position"]=> string(1) "1" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "07.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "07.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4409" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4042" ["listened"]=> string(3) "100" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:31" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-001.mp3" ["sum"]=> string(3) "100" } } } array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4044" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(17) "Випуск №2" ["about"]=> string(1334) "У віці чотирнадцяти років Ентоні Джозеф побачив у телевізорі ліверпульську четвірку і вирішив, що буде музикантом. Він сидів у своїй кімнаті годинами, знімаючи голку програвача з платівки, підбираючи ноти на гітарі, а потім ставив її на те ж місце, і запис грав в унісон з його рифом. Тоді ж він почув гру Джиммі Хендрікса і британських гуртів: The Who, The Kinks, The Yardbirds (чия пісня "Train Kept a Rollin" пізніше отримає найбільш відому кавер-версію від гурту Aerosmith). "Yardbirds – це колектив, звучання якого відрізнялося від усього іншого, гітари гурту звучали так, що ніхто інший не міг це повторити. А коли я слухав ролінгів, то шаленів від перевантажень, що видавали їхні примочки. Разом усе це справило вирішальний вплив на мене", скаже пізніше Джо Перрі." ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-07 13:49:00" ["position"]=> string(1) "2" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "07.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "07.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4410" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4044" ["listened"]=> string(2) "70" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:23" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-002.mp3" ["sum"]=> string(2) "70" } } } array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4045" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(17) "Випуск №3" ["about"]=> string(1228) "Академія Вермонта, в яку батьки Джо перевели малого, не виправдала їхніх великих надій. Він навчався дуже погано, бо страждав на синдром порушення активності та уваги. Але академія зібрала під своїм дахом підлітків з усіх Штатів, зокрема, з мегаполісів, і Джо мав нагоду знайомитися з новинками рок-н-рола і вивчати нові гітарні прийоми. Саме тут він і визначився зі справою свого життя. Підлітком він зібрав перший гурт. До нього входив Том Хамільтон. У вересні 69-го хлопці перебралися в Бостон, де зустріли гурт своїх ровесників, його становили Стівен Тайлер, Бред Уітфорт і Джо Крамер. У жовтні 70-го дві команди злилися в одну, яка з легкої руки Крамера отримала назву Aerosmith." ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-09 09:07:00" ["position"]=> string(1) "3" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "09.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "09.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4411" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4045" ["listened"]=> string(2) "46" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:17" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-003.mp3" ["sum"]=> string(2) "46" } } } array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4046" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(17) "Випуск №4" ["about"]=> string(1350) "Джо Перрі покинув Aerosmith, не дописавши шостий альбом гурту, Night in the Ruts. Роботу над виданням почали навесні 79-го, і вже у червні планували випускати його. Але була одна велика і вже досить таки тривала проблема. Токсична парочка — як називали авторський тандем Тайлера і Перрі — впала у найглибшу творчу кризу, спричинену наркотиками, і текстів пісень не було зовсім. Подібні ситуації виникали і раніше, але тепер сварки навколо цього стали нестерпними. Крім того катастрофічно бракувало грошей, і ледве записавши кілька пісень, Aerosmith покинув цю справу і вирушив на гастролі — аби просто заробити. Остання сварка між Перрі і Тайлером сталася на концерті 28 липня 79-го, після чого Джо вийшов зі складу гурту і вирушив у п'ятирічне сольне плавання." ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-09 09:08:00" ["position"]=> string(1) "4" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "09.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "09.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4412" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4046" ["listened"]=> string(2) "40" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:24" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-004.mp3" ["sum"]=> string(2) "40" } } } array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4047" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(17) "Випуск №5" ["about"]=> string(1404) "Власну формацію, the Joe Perry Project, він заснував незадовго до свого виходу зі складу Aerosmith у 79-му. Мотивацій було кілька. Зокрема, борг Перрі перед гуртом Aerosmith (80000$ — добрячі гроші на той час), які він планував сплатити з продажів сольної платівки. І, звичайно ж, власне бачення музики, яке Тайлер і компанія частенько ігнорували. Саме друге з названого і стало головним інтересом публіки, яка досить жваво розкупила дебютник Перрі. Та, схоже, сподівання фанів не виправдалися: кожен з наступних альбомів мав усе менший і менший успіх, і з часом Джо розчарувався у власному дітищі. Тим часом і Тайлер, і компанія звукозапису вмовляли Перрі повернутися в Aerosmith, і в лютому 84-го Джо погодився. В новому альбомі гурту з'явилася титульна пісня з його сольного дебютника Let the Music Do the Talking." ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-09 09:09:00" ["position"]=> string(1) "5" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "09.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "09.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4413" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4047" ["listened"]=> string(2) "38" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:29" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-005.mp3" ["sum"]=> string(2) "38" } } } array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4048" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(17) "Випуск №6" ["about"]=> string(1131) ""Він — мій герой. Саме завдяки йому я вперше взяв гітару до рук". Це слова з промови Джонні Деппа, з яким Перрі грає в гурті Hollywood Vampires. А промовив їх актор на церемонії вручення нагороди Les Paul Award. Її присуджують гітаристам, які внесли нові стандарти у свою справу. Крім неї Джо володіє й іншими відзнаками. Чотири Grammy Awards. Присутність у Залі слави рок-н-ролу і Залі слави композиторів. Дванадцять MTV Video Awards, вісім American Music Awards. Двадцять три нагороди Boston Music. Володар премії Golden Gods від журналу Metal Hammer у номінації "повелитель рифів". Крім того, журнал Rolling Stone включив нашого ювіляра в число ста найвеличніших гітаристів усіх часів." ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-09 09:10:00" ["position"]=> string(1) "6" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "09.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "09.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4414" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4048" ["listened"]=> string(2) "40" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:18" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-006.mp3" ["sum"]=> string(2) "40" } } } array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4049" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(17) "Випуск №7" ["about"]=> string(1070) ""Я вважаю вкрай важливим, щоб дітей залучали до музики якомога раніше", каже наш ювіляр. "Не обов'язково робити з них музикантів, просто вмикайте їм різну музику. Це та форма мистецтва, для розуміння якого потрібна лише наявність вух". Власних дітей у Джо троє. Від першого шлюбу — син Едріан. В другому, що був укладений 85 року і триває й досі, він і його дружина Біллі дали життя ще двом хлопчикам — Роману і Тоні. Едріан і Тоні пізніше заснували гурт Dead Boots. А на честь дружини Біллі Джо Перрі назвав одну зі своїх гітар. На масивній деці "Ґібсона І-еС" гармонійно розмістився портрет коханої." ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-09 09:11:00" ["position"]=> string(1) "7" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "09.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "09.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4416" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4049" ["listened"]=> string(2) "26" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:14" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-007.mp3" ["sum"]=> string(2) "26" } } } array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4050" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(17) "Випуск №8" ["about"]=> string(1445) "Говорячи про інструменти нашого ювіляра, можна обмежитися єдиним реченням: всі вони — Ґібсони, переважно модельного ряду Les Paul. Одна з гітар, 1959 року випуску, потрапила в майже детективну історію. На початку 80-х, в часи фінансової скрути, Джо був змушений продати інструмент. Значно пізніше він доручив техперсоналу гурту Aerosmith відшукати гітару, щоб то не стало. Це були пошуки голки у копиці сіна, та одного разу вони принесли музиканту журнал, на розвороті якого фігурувала ЙОГО гітара… в руках Слеша! Джо миттю набрав колегу і пропонував подвійну суму за гітару, яка й без того подорожчала втричі. Слеш відхилив пропозицію, а Джо наполягав доти, поки не відчув, що втрачає друга… Минув не один рік, поки Перрі таки отримав свою гітару. Безкоштовно: в якості подарунка від Слеша на своє 50-ліття." ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-09 09:13:00" ["position"]=> string(1) "8" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "09.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "09.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4418" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4050" ["listened"]=> string(2) "20" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:30" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-008.mp3" ["sum"]=> string(2) "20" } } } array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4051" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(17) "Випуск №9" ["about"]=> string(947) "Він має власний стиль, настільки самобутній, що легко впізнається у чужій музиці, в яку він зробив свій внесок. Так, наприклад, його соло в композиції "Last Chance Train" гурту Bon Jovi помітно вирізняється з-поміж гри Річі Самбори. В альбомі Джина Сіммонса 78 року гітару Joe Perry чути у двох треках: "Radioactive" і "Tunnel of Love", а в альбомі Poison Еліса Купера ми чуємо "повелителя рифів" у треку "House of Fire". Більш того, з грою Перрі знайомі найменші американці: завдяки мультсеріалу Spider-Man, де головна музична тема зіграна ніким іншим, як нашим ювіляром." ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-09 09:14:00" ["position"]=> string(1) "9" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "09.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "09.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4419" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4051" ["listened"]=> string(2) "16" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:13" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-009.mp3" ["sum"]=> string(2) "16" } } } array(11) { ["absnum"]=> string(4) "4052" ["program"]=> string(3) "197" ["title"]=> string(18) "Випуск №10" ["about"]=> string(1210) "Діалог Тайлера і Перрі. "Ми повинні записати кавер цієї мелодії. Вона чия?". "Що ти мелеш, Стівен, це ми граємо". "Правда?". "Хай тобі грець, ПРАВДА!". "А я де був що робив?". "У студії, біля мікрофона, СПІВАВ!". Це рядки з автобіографічної книги Джо Перрі "Рокс: Моє життя з Aerosmith і без". Вона вийшла 2014 року. Книга справді цікава, і, на відміну від мемуарів Тайлера, читається легко, хоч автор — і не письменник. Мимоволі згадуєш і його роль в ігровому кіно: 99 року він з'явився у серіалі Homicide: Life on the Street, і зіграв роль без жодної помилки. Втім, чому тут дивуватися. Ми ж і самі знаємо, що талановита людина талановита в усьому. То ж, бажаємо Джо Перрі здоров'я й пороху ще на довгі роки!" ["about_xml"]=> string(0) "" ["datetime"]=> string(19) "2020-09-09 09:15:00" ["position"]=> string(2) "10" ["files"]=> string(0) "" ["date"]=> string(10) "09.09.2020" ["myTime"]=> string(10) "09.09.2020" ["audio"]=> array(1) { [0]=> array(8) { ["absnum"]=> string(4) "4420" ["program_id"]=> string(3) "197" ["part_id"]=> string(4) "4052" ["listened"]=> string(2) "20" ["downloads"]=> string(1) "0" ["timekeeping"]=> string(8) "00:01:22" ["file_name"]=> string(49) "Джо Перрі - 70 - Програма-010.mp3" ["sum"]=> string(2) "20" } } } Array
Випуск №1 | 07.09.2020
100

Ентоні Джозеф Перейра народився 10 вересня 1950 року в Штаті Массачусетс. Це північне узбережжя Атлантичного океану. Тут кілька поколінь тому висадилися його пращури з Португалії (за батьковою лінією) та з Італії (по матері). Океан завжди був частиною малого Тоні: він був упевнений, що стане морським біологом і повторить шлях свого кумира Жака Кусто. Але оцінки в школі були невисокими, і малий поступово прощався з мрією. Тим більше, що в нього почали з'являтися й інші інтереси: "Я дуже хотів мати дівчину серця, втім електрогітару я хотів ще більше", згадує Перрі про ті часи. Він шульга, але вчився грати правою. Тоні уже чув по радіо пісні гурту Beatles, та коли побачив виступ четвірки в легендарному шоу Еда Саллівана, доля підлітка вирішилася назавжди: "Це було як національне свято. Я не був готовий до того, наскільки ж потужний і приголомшливий вигляд мали всі вони! Це докорінно змінило мене. Того вечора світ виявився іншим".

Випуск №2 | 07.09.2020
70

У віці чотирнадцяти років Ентоні Джозеф побачив у телевізорі ліверпульську четвірку і вирішив, що буде музикантом. Він сидів у своїй кімнаті годинами, знімаючи голку програвача з платівки, підбираючи ноти на гітарі, а потім ставив її на те ж місце, і запис грав в унісон з його рифом. Тоді ж він почув гру Джиммі Хендрікса і британських гуртів: The Who, The Kinks, The Yardbirds (чия пісня "Train Kept a Rollin" пізніше отримає найбільш відому кавер-версію від гурту Aerosmith). "Yardbirds – це колектив, звучання якого відрізнялося від усього іншого, гітари гурту звучали так, що ніхто інший не міг це повторити. А коли я слухав ролінгів, то шаленів від перевантажень, що видавали їхні примочки. Разом усе це справило вирішальний вплив на мене", скаже пізніше Джо Перрі.

Випуск №3 | 09.09.2020
46

Академія Вермонта, в яку батьки Джо перевели малого, не виправдала їхніх великих надій. Він навчався дуже погано, бо страждав на синдром порушення активності та уваги. Але академія зібрала під своїм дахом підлітків з усіх Штатів, зокрема, з мегаполісів, і Джо мав нагоду знайомитися з новинками рок-н-рола і вивчати нові гітарні прийоми. Саме тут він і визначився зі справою свого життя. Підлітком він зібрав перший гурт. До нього входив Том Хамільтон. У вересні 69-го хлопці перебралися в Бостон, де зустріли гурт своїх ровесників, його становили Стівен Тайлер, Бред Уітфорт і Джо Крамер. У жовтні 70-го дві команди злилися в одну, яка з легкої руки Крамера отримала назву Aerosmith.

Випуск №4 | 09.09.2020
40

Джо Перрі покинув Aerosmith, не дописавши шостий альбом гурту, Night in the Ruts. Роботу над виданням почали навесні 79-го, і вже у червні планували випускати його. Але була одна велика і вже досить таки тривала проблема. Токсична парочка — як називали авторський тандем Тайлера і Перрі — впала у найглибшу творчу кризу, спричинену наркотиками, і текстів пісень не було зовсім. Подібні ситуації виникали і раніше, але тепер сварки навколо цього стали нестерпними. Крім того катастрофічно бракувало грошей, і ледве записавши кілька пісень, Aerosmith покинув цю справу і вирушив на гастролі — аби просто заробити. Остання сварка між Перрі і Тайлером сталася на концерті 28 липня 79-го, після чого Джо вийшов зі складу гурту і вирушив у п'ятирічне сольне плавання.

Випуск №5 | 09.09.2020
38

Власну формацію, the Joe Perry Project, він заснував незадовго до свого виходу зі складу Aerosmith у 79-му. Мотивацій було кілька. Зокрема, борг Перрі перед гуртом Aerosmith (80000$ — добрячі гроші на той час), які він планував сплатити з продажів сольної платівки. І, звичайно ж, власне бачення музики, яке Тайлер і компанія частенько ігнорували. Саме друге з названого і стало головним інтересом публіки, яка досить жваво розкупила дебютник Перрі. Та, схоже, сподівання фанів не виправдалися: кожен з наступних альбомів мав усе менший і менший успіх, і з часом Джо розчарувався у власному дітищі. Тим часом і Тайлер, і компанія звукозапису вмовляли Перрі повернутися в Aerosmith, і в лютому 84-го Джо погодився. В новому альбомі гурту з'явилася титульна пісня з його сольного дебютника Let the Music Do the Talking.

Випуск №6 | 09.09.2020
40

"Він — мій герой. Саме завдяки йому я вперше взяв гітару до рук". Це слова з промови Джонні Деппа, з яким Перрі грає в гурті Hollywood Vampires. А промовив їх актор на церемонії вручення нагороди Les Paul Award. Її присуджують гітаристам, які внесли нові стандарти у свою справу. Крім неї Джо володіє й іншими відзнаками. Чотири Grammy Awards. Присутність у Залі слави рок-н-ролу і Залі слави композиторів. Дванадцять MTV Video Awards, вісім American Music Awards. Двадцять три нагороди Boston Music. Володар премії Golden Gods від журналу Metal Hammer у номінації "повелитель рифів". Крім того, журнал Rolling Stone включив нашого ювіляра в число ста найвеличніших гітаристів усіх часів.

Випуск №7 | 09.09.2020
26

"Я вважаю вкрай важливим, щоб дітей залучали до музики якомога раніше", каже наш ювіляр. "Не обов'язково робити з них музикантів, просто вмикайте їм різну музику. Це та форма мистецтва, для розуміння якого потрібна лише наявність вух". Власних дітей у Джо троє. Від першого шлюбу — син Едріан. В другому, що був укладений 85 року і триває й досі, він і його дружина Біллі дали життя ще двом хлопчикам — Роману і Тоні. Едріан і Тоні пізніше заснували гурт Dead Boots. А на честь дружини Біллі Джо Перрі назвав одну зі своїх гітар. На масивній деці "Ґібсона І-еС" гармонійно розмістився портрет коханої.

Випуск №8 | 09.09.2020
20

Говорячи про інструменти нашого ювіляра, можна обмежитися єдиним реченням: всі вони — Ґібсони, переважно модельного ряду Les Paul. Одна з гітар, 1959 року випуску, потрапила в майже детективну історію. На початку 80-х, в часи фінансової скрути, Джо був змушений продати інструмент. Значно пізніше він доручив техперсоналу гурту Aerosmith відшукати гітару, щоб то не стало. Це були пошуки голки у копиці сіна, та одного разу вони принесли музиканту журнал, на розвороті якого фігурувала ЙОГО гітара… в руках Слеша! Джо миттю набрав колегу і пропонував подвійну суму за гітару, яка й без того подорожчала втричі. Слеш відхилив пропозицію, а Джо наполягав доти, поки не відчув, що втрачає друга… Минув не один рік, поки Перрі таки отримав свою гітару. Безкоштовно: в якості подарунка від Слеша на своє 50-ліття.

Випуск №9 | 09.09.2020
16

Він має власний стиль, настільки самобутній, що легко впізнається у чужій музиці, в яку він зробив свій внесок. Так, наприклад, його соло в композиції "Last Chance Train" гурту Bon Jovi помітно вирізняється з-поміж гри Річі Самбори. В альбомі Джина Сіммонса 78 року гітару Joe Perry чути у двох треках: "Radioactive" і "Tunnel of Love", а в альбомі Poison Еліса Купера ми чуємо "повелителя рифів" у треку "House of Fire". Більш того, з грою Перрі знайомі найменші американці: завдяки мультсеріалу Spider-Man, де головна музична тема зіграна ніким іншим, як нашим ювіляром.

Випуск №10 | 09.09.2020
20

Діалог Тайлера і Перрі. "Ми повинні записати кавер цієї мелодії. Вона чия?". "Що ти мелеш, Стівен, це ми граємо". "Правда?". "Хай тобі грець, ПРАВДА!". "А я де був що робив?". "У студії, біля мікрофона, СПІВАВ!". Це рядки з автобіографічної книги Джо Перрі "Рокс: Моє життя з Aerosmith і без". Вона вийшла 2014 року. Книга справді цікава, і, на відміну від мемуарів Тайлера, читається легко, хоч автор — і не письменник. Мимоволі згадуєш і його роль в ігровому кіно: 99 року він з'явився у серіалі Homicide: Life on the Street, і зіграв роль без жодної помилки. Втім, чому тут дивуватися. Ми ж і самі знаємо, що талановита людина талановита в усьому. То ж, бажаємо Джо Перрі здоров'я й пороху ще на довгі роки!

📱 Слухайте зі смартфона

Рок-цитата наступна

Бувають моменти, коли ніщо не освітить ваш шлях краще, ніж міст, що горить. Don Henley Eagles

Добро робити легко!

Допомагаємо дітям разом