Коріння гурту Kiss починає рости з нью-йоркського бенду Wicked Lester, яким керували Джин Сіммонс і Пол Стенлі. Команда видала лише один альбом і зіграла декілька шоу. На думку Пола та Джина, варто було шукати новий музичний напрямок. То ж, вони вирішили почати з чистого листа. Wicked Lester згорнули та почали збирати новий гурт — з новим ім’ям і новим складом. Барабанщика Пітера Крісса знайшли за оголошенням в газеті. Таким чином, виникло тріо, що грало дещо важчу музику, ніж попередній проект Сіммонса та Стенлі. Хлопці експериментували не лише з музикою, а й зі сценічними образами. В листопаді 1972 року тріо заграло свої пісні представнику Epic Records Дону Еллісу — аби показати, на що вони здатні та здобути контракт. Та попри те, що шоу пройшло добре, Еллі музику та імідж гурту не вподобав.

На початку 1973 року до Сіммонса, Стенлі та Крісса приєднався гітарист Ейс Фрейлі. Він вразив майбутніх колег вже на першому прослуховуванні, зокрема, своїм зовнішнім виглядом, адже прийшов у різнокольорових кросівках: червоному та помаранчевому. То ж, за кілька тижнів колектив було укомплектовано. Що ж до назви, її погодили, поки каталися Нью-Йорком. Крісс пригадав, що працював у бенді Lips, а Стенлі перепитав, "Як що до Kiss?". І всі погодились! Фрейлі створив добре відоме нам лого, де дві літери S виглядали як блискавка. Згодом гурту доводилося змінювати своє лого для використання в деяких країнах, починаючи з Німеччини, де літери, схожі на нацистський символ, заборонено використовувати законом. То ж, на обкладинках альбомів і всіх товарах Kiss для Німеччини замість "блискавичних S" використовували віддзеркалені ЗЕТ. Це правило також діє для Австрії, Швейцарії, Польщі, Угорщини та Ізраїля — аби уникнути зайвих суперечок.

Дебютний виступ гурту відбувся 30 січня 1973 року для аудиторії з трьох осіб в "Popcorn Club" у Квінсі. Впродовж декількох перших концертів музиканти виступали ще без свого славнозвісного мейкапу — він з’явиться трохи згодом. Вже за кілька місяців Kiss записали демо з п’яти пісень, а восени того ж 73-го підписали контракт і почали записувати дебютний альбом. Вони представили його 31 грудня. Гурт виступив на розігріві у Blue Öyster Cult. А в лютому наступного року вийшов перший альбом, почався перший тур, а також перші телевізійні виступи та інтерв’ю, під час яких виникла купа курйозів і непорозумінь. Та, зрештою, увагою аудиторії Kiss заволоділи безроздільно.

Попри публічність і постійні виступи, дебютний альбом Kiss продавався не надто добре. То ж, гурт зупинився в Лос-Анджелесі просто під час турне на вимогу лейблу: треба було писати нову платівку. Так і зробили, проте Hotter Than Hell несподівано провалився також, а єдиний сингл засів аж на сотій сходинці чарту. Треба було рятувати ситуацію! Музикантів знов висмикнули з гастролей. Вони записали Dressed to Kill. А от в ньому вже з’явилася пісня, що стане для гурту однією з найбільш знакових, "Rock and Roll All Nite". Попри всі намагання, надзвичайний комерційний успіх все не приходив. Але слава зростала внаслідок живих виступів. Адже Kiss щоразу влаштовували карколомне видовище! Сіммонс плювався "кров’ю" (яку робили з сирих яєць, полуничного сиропу та харчового фарбника), дихав вогнем (паливо та смолоскип у поміч!), гітара Фрейлі вибухала, барабани Крісса пускали іскри – та інша піротехніка та навіжені трюки легко підкорювали публіку. Та в середині 75-го лейбл Casablanca майже збанкрутів, то ж, Kiss постали перед небезпекою втратити контракт. Гурт конче потребував комерційного прориву аби вижити. І він прийшов з несподіваного боку! Порятунком став подвійний живий альбом.

В середині сімдесятих гурт видав два надзвичайно успішних альбоми поспіль: "Rock and Roll Over" та "Love Gun", а по тому – другий живий, "Alive II". Ці три релізи принесли музикантам майже 20 мільйонів доларів, а Kiss назвали найуспішнішим гуртом в Америці. Далі були п’ять японських шоу на арені "Будокан". Квитки були розкуплені до останнього, американська четвірка побила попередній рекорд, встановлений Бітлз. А в травні 77-го Kiss вперше з’явилися в коміксах від компанії Марвел. Прийшов час видати і першу збірку найкращого, бо за декілька років пристрасні новачки перетворилися на справжніх монстрів музичної індустрії.