Його головне завдання - пояснити, чим же вони відрізняються від "Ляпісів", хто такі "Trubetskoy" і чому "Ляпис Трубецкой" розпалися.
Саме про це, про свою єдність та один про одного музиканти кажуть на камеру 18,5 хвилин - і ще грають, звичайно. Фільм зняли у Вільнюсі, в студії саундпродюсера Снорре Бергеруда. Багато що пояснює цитата від Олександра Бергера, який є нинішнім прес-аташе Trubetskoy:
Коли група "Ляпис Трубецкой" виходила на сцену, ми бачили 7 осіб. Але інтерв'ю від імені команди давав тільки один - Сергій Міхалок. У нашому новому колективі інший підхід до спілкування зі світом. Мені здалося правильним зробити інтерв'ю не тільки з Пашею, як фронтменом групи, але і з Русланом Владико, який грав у "Ляпісах" з дня їх заснування, або з Олександром Сторожуком, який віддав "Ляпісу Трубецкому" 10 років свого життя. Загалом, як ми тут жартуємо між собою, слоганом цього фільму повинні були бути слова "Вони мовчали 25 років"...