Вступ до цього шедевру класики рок-н-рола Chuck Berry взяв з пісні 1946 року Ain’t That Just Like a Woman Луїса Джордана. Але Berry перетворив його на дещо нове, що стало відправним пунктом цілого покоління гітаристів. Пізніше варіації на даний вступ прикрасять ледь не кожен твір Чака, але вступ у Джонні вирізняється трьома суттєвими інгредієнтами: тринотні акорди, тандемні струни і слайди. Акорди являють собою пентатоніку (Нb, C-D-F-G), дві тандемні струни – це (Нb) і (F), і всі ці одиниці єдиного букету поєднані між собою соковитими слайдами.
Ozzy Osbourne — Crazy Train
Оззі Осборна шанують не лише як одного з винахідників жанру heavy metal у складі Black Sabbath, але й як успішного діяча сольної творчості. Значною мірою він завдячує цим своєму гітаристу Ренді Роудсу. Понурий риф шедевра Crazy Train є прямим доведенням того. Ренді побудував його в ключі F# простого мінорного ладу. Проте він доповнений трьома такими обожнюваними металістами нотами: A, D, E.
Metallica — Nothing Else Matters
Як і в більшості метал-творів, вступ цієї балади має ознаки класичної музики (зокрема, тут ми впізнаємо відгук Іспанського "Анонімного Романсу"). Це Ульріх переконав Хетфілда в перспективності його мелодії, бо Джеймс не вважав твором простий програш, добутий ним під час телефонної розмови. Оскільки лише 4 струни можуть утворити акорд не затиснутими, саме їх Джеймс і смикав вільною рукою: E--G-H-E-H-G, E--G-H-E-H-G. Тим не менше, цей вступ згодом став найпопулярнішим програшем дев'яностих.
The Rolling Stones — Start Me Up
1995 року власник корпорації Microsoft Білл Гейтс особисто звернувся до гурту Rolling Stones із проханням дозволу на використання пісні Start Me Up у маркетинговій кампанії Windows 95. Гурт просив 11 млн $, сторгувалися на трьох. Цим програшем Кіт Річардс вкотре підтвердив, що він є одним із найкращих майстрів рифа. Водночас, грається він просто: лише два акорди. Аж до самого приспіву.
Guns N’ Roses — Sweet Child O’ Mine
Слеш винайшов цей взірець пісенного вступу, під час вправи з пропуску струн. Коли він на репетиції жартома представив це гурту, Іззі Стредлін заходився підігрувати акордами, а тоді вже й Дафф Маккаган додав басову лінію. І хоча Слеш ставився до цього рифу як до циркової мелодії, Sweet Child O' Mine зрештою стала одним із найбільших хітів у каталозі Guns N’ Roses’.
Deep Purple — Smoke on the Water
Поза сумнівами, це один із найвідоміших вступів усіх часів. Тоді, в 72 році в Монтре, ніхто з Deep Purple і уявити не міг, що риф стане квінтесенцією рок-н-рола і риф-рок-гімном. Хоча логічно було би грати його на відкритих 3-й та 4-й струнах, Блекмор зіграв риф на 4-й і 5-й. При цьому первинно Річі брав ці пари струн щипками великого і вказівного пальців, а не бив медіатором.
Led Zeppelin — Heartbreaker
На диво, не Stairway to Heaven представила гурт Led Zeppelin у цьому параді. Всесвітньо відомий вступ є візитівкою гурту, але історичним називає інший, карколомний риф у вступі до композиції Heartbreaker. Цей ексклюзив Джиммі Пейдж написав у блюзовій тональності Ля-мажор. Він поєднує в собі громобійну містерію звуку та ледь помітну часточку душі автора.
Van Halen — Ain’t Talkin’ ‘Bout Love
У спадщині гурту Van Halen є немало примітних вступів, зокрема: Eruption, Jamie’s Crying, Runnin’ with the Devil… Проте Ain’t Talkin’ ’Bout Love (з дебютного альбому) залишається улюбленцем мільйонів. Риф є класичним зразком стилю і звуку Едді Ван Галена. До інгредієнтів distortion і delay він додає головний – майстерність у донесенні до слухача тонкощів ідеї за допомогою акцентів і гамування долонею.
Yes — Roundabout
Гурт Yes, Roundabout з альбому Fragile 71 року. Це був час, коли гурт був одним з популяризаторів progressive або ж art-рока. Roundabout був одним із шедеврів жанру | і хітів гурту на подальші 12 років. Вступ є просто легендарним. Стів Хау побудував мелодію навколо кількох бездоганних гармоній на 12-му ладі. Прикметними є також флажолети, які вінчають кожну музичну фразу. Далі ми бачимо прудкі маневри Стіва із серіями нот у тональності E-minor.
Black Sabbath — Iron Man
Iron Man Black Sabbathа – це heavy-metal-класика в усій красі. Композиція на віки залишатиметься гітарним фаворитом і чи не найбільшим твором гурту. Жах наводять протягливі войовничі звуки, що видобуває Тоні Айоммі на початку вступу. Їх нерівний тон досягається так: вдарте по шостій струні і затисніть її між колком і поріжком. Тисніть так, щоб звучання піднялося на один тон, і повільно відпускайте до початкової ноти.
Ви купуєте собі шикарну машину з шофером і їздите на ній із задоволеним обличчям... А з часом ви починаєте думати – я був більш щасливий у своїй маленькій колимазі. Бо я міг водити самостійно!
Paul McCartney
